(Українська) Довідка про стан виноградних насаджень України на 1 березня 2015 року

Published: 01.03.2015 y., 15:02 | Author: Кузьменко Артем

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Лютий місяць у виноградарський зоні України характеризувався нестійкою погодою. Мінімальні температури знижувались до мінус 9…12°С. Максимальні температури у третій декаді досягали 12-16°С тепла. Середньомісячні температури коливались в межах від мінус 0,4°С (Запоріжжя) до +1,9°С (Берегово). Кількість опадів становила від 29 до 48 мм, у Закарпатті цей показник був дещо нижчим 12-18 мм. На території виноградарських районів Одеської області середня температура повітря за лютий становила +0,3..+1,7°С. Мінімальна температура опускалася до мінус 9…11,5°С, а максимальна підвищувалась до 10-14°С тепла. Кількість опадів в лютому склала по Роздільній – 28 мм, Одесі – 30 мм, Сараті – 34 мм, Болграду – 39 мм і по Ізмаїлу – 46 мм.

Спостереження за станом виноградних насаджень свідчать про відсутність змін в показниках збереженості і плодоносності вічок у порівнянні з попереднім місяцем. Різний характер та ступінь пошкоджень насаджень винограду, в таких вкрай несприятливих умовах зимівлі, здебільшого зумовлені стихійним розміщенням насаджень без урахування кількісних показників основних агроекологічних факторів та морозостійкості сортів. Найбільш ушкоджені морозом слабоморозостійкі столові сорти Кардинал, Королева виноградників, Карабурну та ін. Стійкістю проти екстремальних умов визначились сорти нової селекції Сухолиманський білий, Загрей (технічні), Комета, Восторг, Августин, Загадка (столові) та ін.

Аналіз стану насаджень винограду свідчить, що у зв’язку з різними пошкодженнями прийоми подальшого догляду за кущами у поточному році повинні бути диференційованими і спрямованими на одержання максимально можливого врожаю ягід.

Перш ніж почати обрізування кущів, слід встановити ступінь ушкодження вічок і лоз на кожній ділянці, кожному сорту та внести відповідні корективи, визначити раціональну довжину обрізування та величину навантаження кущів вічками.

Господарствам слід прийняти різну тактику обрізування кущів винограду: при невеликих площах насаджень обрізування слід виконувати навесні по факту розвитку бруньок; у господарствах з великими площами – проводити вибірково, починаючи з ділянок кращого збереження вічок, при цьому навантаження формувати більш високе (у розрахунку на загибель бруньок).

В розсадниках на початок березня слід провести ремонт всіх приміщень майстерні для щеплення; забезпечити обладнанням та матеріалами; почати осліплення, калібрування і нарізування чубуків. Щеплення слід почати с таким розрахунком, щоб до садіння їх в шкілку був проміжок часу, необхідний для стратифікації і загартовування щеп, але не більше 30-35 днів. Оптимальний строк щеплення – третя декада березня і весь квітень.

За даними фітосанітарних обстежень виноградних насаджень практично повністю збережений осінній запас зимуючих стадій збудників хвороб і шкідників. Лабораторні аналізи відібраних зразків лози, ґрунту, рослинних залишків свідчать про збереженість досить високого інфекційного зимуючого запасу збудників хвороб та кліщів винограду.

Маршрутні обстеження кущів показали наявність павутинних коконів (зимуючих лялечок) гронової листокрутки на всій обліковій площі старих насаджень. На всіх виноградних насадженнях візуально діагностуються пікніди чорної плямистості винограду та спостерігається ураження оїдіумом, яке виявляється у вигляді коричневих плям зірчастої конфігурації.

При мікроскопічній і візуальній діагностиці бруньок лози виявлені живі особини павутинних (Tetranychidae) та чотириногих кліщів (Eriophyidae).

В зразках рослинних залишків (опалому листі) накопичено високий запас ооспор мілдью (збудник Plasmopara viticola Berl. et Toni).

Мікробіологічним аналізом (методом вологої камери) з однолітньої лози було виділено комплекс грибних організмів – пікніди збудника чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.), пікніди збудника білої гнилі (Coniothyrium diplodiella (Speg.) Sacc.), склероції сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.) та пікніди чорної гнилі (збудник Guignardia bidwellii (Ell.) Vial. et Rav).

Мікологічним аналізом, методом пророщування спор на тверде агаризоване середовище з відібраних зразків деревини ідентифіковано збудників антракнозу (Gloeosporium ampelophagum (Pass.) Sass.) та альтернаріозу (Alternaria vitis Cav).

У зв’язку з великим накопиченням інфекційного запасу слід передбачити придбання пестицидів для ранньовесняних обприскувань виноградників проти зимуючих стадій шкідників і хвороб. В фазу набухання та розкриття бруньок (I декада квітня) проти таких хвороб, як краснуха, чорна плямистість, чорна гниль, антракноз доцільно застосовувати препарати на основі міді: Блу Бордо (5 кг/га), Коссайд 2000 (2,5 кг/га), Купросіл (5 л/га), Купроксат (3,0-5,0 л/га), Патроль (3,0 кг/га), Чемпион (3,0 кг/га), Чемп Ультра (2,5-3,0). Мета обробки полягає в придушенні хвороби на виході із зимової депресії та запобіганні її подальшому поширенню та розвитку.

Проти листогризучих шкідників, які в цей період вигризають бруньки винограду (скосарі, совки, п’ядуни) та листової форми філоксери ефективним інсектицидом є Енжио (0,18 л/г). Ранньою весною проти брунькового кліща, повстяного та листового кліщів високу біологічну ефективність мають препарати на основі рослинної олії, як Еко Ойл Спрей 1,5-2,0 л/га) та Препарат 30Д (0,2% р-р).

Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України

Власов В. В.

Post Views: 1,513