Дисертацію присвячено дослідженню вмісту важких металів (Pb, Cu, Zn, Fe) у ґрунті виноградників та виноградних насадженнях, розташованих поблизу автотраси. Визначено зони надходження важких металів у ґрунт виноградників із викидів автотранспорту. Вивчено вплив важких металів на агробіологічні та фізіолого-біохімічні показники виноградної рослини. Рекомендовано використання цеоліту і торфу як матеріалів для зниження фітотоксичності важких металів. Результати пройшли виробничу перевірку в умовах лабораторно-тепличного комплексу ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова». За результатами експериментальних досліджень отримано патент України на корисну модель.

У дисертаційній роботі досліджено закономірності просторового розподілу ампелоекологічного потенціалу та виконано розрахунки його мінливості в межах території Тарутинського району та окремих господарств. Уперше на території району виділено два мезорайони, що відрізняються за діапазоном мінливості різних показників підстильної поверхні, насамперед форм та елементів рельєфу (відносне перевищення висот, вододільні поверхні та дно долини, схили різної експозиції та крутизни). Виділено п’ять ампелоекологічних мікрорайонів, які відрізняються за ампелоекологічним потенціалом. На підставі встановлених закономірностей просторового розподілу ампелоекологічного потенціалу виконано розрахунки його абсолютних величин для окремих ділянок земель, що відрізняються за комплексом екологічних чинників, – ампелоекотопів. Розроблено комплексні ампелоекологічні карти, які характеризують ампелоекологічний потенціал. Для кожного з виділених ампелоекологічних мікрорайонів рекомендовано набір сортів, що вирізняються морозостійкістю, строками достигання та вимогами до гранулометричного складу, вмістом гумусу, активних карбонатів, рН-реакцією ґрунтового розчину тощо. Дані розробки передані безпосередньо господарствам та Тарутинській районній державній адміністрації для подальшого впровадження.

У дисертаційній роботі виконано оцінку теплових ресурсів території за загальноприйнятими (сумами середньодобових температур) показниками та з урахуванням добової ритміки температур – сумами денних і нічних температур та їх різницею. Досліджено діапазон мезо- і мікрокліматичної мінливості теплових ресурсів для різних типів підстильної поверхні. Визначено параметри мінливості теплових ресурсів під впливом Чорного та Азовського морів і лиманів. Здійснено оцінку впливу теплових ресурсів території на умови розвитку різних сортів винограду та формування його продуктивності. Отримані кількісні характеристики впливу показників термічного режиму на строки фаз розвитку столових і технічних сортів винограду та регресійні рівняння зв’язку вмісту цукру з агрокліматичними умовами. Визначено діапазони мінливості виробничих рівнів урожаю та рівнів урожаю, які забезпечені агрокліматичними ресурсами. Оцінено тенденцію зміни теплових ресурсів території Північного Причорномор’я.

Уперше досліджено та встановлено особливості впливу мульчування полімерними матеріалами на фізичні параметри (температура, вологість) ґрунту відкритого ґрунту шкілки та мінерального субстрату (цеоліту) закритої шкілки. Визначено особливості процесів коренеутворення щеплень у перші дні після висаджування та подальшого розвитку саджанців під впливом прийомів мульчування та внесення гідроабсорбентів. Зазначено, що оптимізація умов вирощування саджанців як у відкритій шкілці, так і в умовах захищеного ґрунту в перші дні після висаджування стимулює проходження фізіологічних і біохімічних процесів у тканинах та органах рослини і забезпечує істотне поліпшення приживлюваності за рахунок активного ризогенезу щеплень та в подальшому агробіологічних показників саджанців. Визначено оптимальні та економічно ефективні види полімерних мульчматеріалів. Розроблено та перевірено в практичному виноградному розсадництві рекомендації щодо використання полімерних мульчувальних матеріалів та внесення гідроабсорбентів.

У дисертаційній роботі розроблено і вперше випробувано в умовах АР Крим енергозберігаючу, екологічно безпечну технологію захисту виноградників від гронової листовійки та кліщів, що базується на застосуванні інсектоакарицидів Бі-58 новий, Золон та Талстар за мало об’ємного обприскування з затратами робочих розчинів 400 л/га та зменшенням витратних норм препаратів на 25%. Ефективність дії препаратів проти гронової листовійки становить 89,5-95,7%, а проти кліщів – 96,1-97,5%. Уперше розраховано показники енергоємності технології, її економічну та біоенергетичну ефективність. Результати досліджень дають можливість значно скоротити обсяги застосування пестицидів при впровадженні енергозберігаючої, екологічно безпечної технології захисту виноградників від шкідників. Розроблена технологія забезпечує збереження від 8,8 до 13,1 ц/га винограду за збільшення періоду «очікування» у 3-4 рази порівняно зі строками, що регламентуються санітарними правилами, гарантує екологічну чистоту врожаю та придатність його для дієтичного і дитячого харчування, зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

Уперше досліджено і запропоновано тривале культивування при температурі 4⁰С для процесів введення в культуру in vitro і проявів подальшої високої продуктивності ініціальних експлантів недостиглих насіннєвих зародків, пиляків винограду, визначено для цього оптимальне живильне середовище. Встановлено оптимальні строки відбору вихідного матеріалу. Для прискореного розмноження винограду in vitro розроблено, обґрунтовано та вперше запропоновано використовувати харчовий кукурудзяний крохмаль для поживного середовища. Розроблено склад оптимального живильного середовища із застосуванням кукурудзяного крохмалю для первинних етапів клонального мікророзмноження винограду різних сортів і клонів. Новизна даних розробок підтверджена отриманням патенту України на винахід (№ 47417). Уперше в культурі винограду in vitro було розроблено та використано напіврідку консистенцію і проведено підбір оптимального поживного середовища для ефективної індукції множинних пагонів під час регенерації рослин із меристемних тканин. Уперше застосовано метод багатокритеріальної оптимізації для комплексної оцінки результатів досліджень і вибору оптимальних умов при розмноженні винограду в культурі in vitro. З використанням розроблених і вдосконалених прийомів та оптимізацій прискореного клонального мікророзмноження винограду отримано 2700 шт. високоякісних кореневласних саджанців винограду цінних сортів і клонів; закладено мікроматочник винограду сортів Мечта, Кобзар, Аркадія, Кардишах, Кишмиш променистий, Загадка, Мускат гамбурзький клон 2034, Аліготе клон 1012, Шардоне клон 4876. Впровадження рекомендованих прийомів і методів забезпечило рентабельність на рівні 67-173%, сприяло зменшенню собівартості мікроклону до 90%, залежно від застосування розробленого методу.

У дисертаційній роботі на основі багаторічних досліджень теоретично обґрунтовано та експериментально доведено можливість під час закладання виноградника у фермерському господарстві використовувати щеплення на місці до підщепних кущів щепленими живцями різними способами, а саме: щеплення в прикладі або щеплення здерев’янілим живцем на зелений пагін. Встановлено особливості використання способу щеплення залежно від сорту. Розроблено практичні рекомендації щодо закладання виноградника у фермерському господарстві за мінімальних витрат з використанням щеплення на місці. Рекомендації впроваджено у фермерських господарствах «Дар’я», «Ягідне», «Вареник» Б-Дністровського району Одеської області на різних сортах винограду загальною площею 23,9 га. За результатами дисертаційної роботи отримано деклараційний патент на корисну модель № 13316 «Спосіб визначення сили росту кореневої системи».

У дисертації досліджено комплексний вплив ґрунтової та атмосферної посухи на перебіг показників, що визначають ріст і розвиток рослини винограду. З вивчених показників відмічено, що складові пігментного комплексу та десорбція електролітів змінюються адекватно змінам високої температури та нестачі вологи ґрунту і можуть бути використані як діагностичні показники. Уперше для визначення посухостійкості досліджено спалахи індукції індукції флуоресценції хлорофілу та визначено особливості їхньої зміни залежно від дії ушкоджувального фактора та сорту підщепи. Уперше у виноградарстві України досліджено дію нових препаратів полімерної природи на агробіологічні показники виноградної лози під впливом ґрунтової посухи для пом’якшення шкідливої дії посухи. Розроблено методи оцінки посухостійкості та фізіологічного стану рослини за впливу посухи (патенти України № 20131 та 24908). Розроблено рекомендації щодо використання абсорбентів для оптимізації та збереження вологи в ґрунті (патент № 27139). Виробнича перевірка результатів досліджень і розроблених рекомендацій дозволила отримати значний економічний ефект, що підтверджено актами. Розроблено рекомендації виробництву.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та розроблено науково-методичні засади санітарного контролю у виноградних розсадниках України. Уперше із застосуванням методів математичної статистики проведено порівняння санітарного стану промислових виноградників і маточних насаджень категорії стандартні. Оцінено вплив бактеріального раку та грибних хвороб на стан виноградних насаджень. Впроваджено ПЛР-діагностику бактеріального раку. Розроблено метод експрес-діагностики вірусної інфекції на основі молекулярної гібридизації з нерадіоактивно міченими РНК-зондами. Вперше розроблено за участю автора нормативні документи України для контролю санітарного стану маточних насаджень винограду. Систему санітарного контролю впроваджено в Центрі клонової селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» та в семи виноградних розсадниках України.

У дисертаційній роботі визначено видовий склад бур’янів, динаміку їхнього розвитку на виноградниках різних строків експлуатації, вплив забур’яненості та строків сумісної вегетації на розвиток кущів винограду, його продуктивність, розраховано втрати врожаю винограду залежно від чисельності та маси приросту заростей бур’янів, фаз розвитку кущів, умов зволоження. Дослідами встановлено, що застосування сучасних ґрунтових гербіцидів (дуал голд, люмакс, фронтьєр, харнес) за норм у межах 1-3 кг/га зменшує забур’яненість насаджень на 75-80%, порівняно з контролем, скорочує фінансові та енергетичні витрати на догляд за виноградниками, на 19,6% підвищує врожайність.

У дисертаційній роботі особливу увагу приділено виділенню та оцінці клонів підщеп як основи виноградного розсадника, з огляду на нечисленність підщеп винограду в сортименті України. Розроблено нові підходи агробіологічної оцінки та ідентифікації клонів підщеп винограду. На основі експериментальних даних оптимізовано методику добору та досліджень клонів підщеп винограду. Уперше в Україні вивчено у двох вегетаційних поколіннях, виділено та розмножено на сертифікованій основі перспективні за комплексом агробіологічних показників клони підщеп Рипарія х Рупестріс 101-14 та Берландієрі х Рипарія Кобер 5ББ. Визначено агробіологічні особливості пагонів і кущів виділених клонів. Вперше ідентифіковано методами біо-, ДНК- та спеціалізованих комп’ютерних програм генотипи та фенотипові відмінності клонів.

Дисертаційна робота присвячена розробці технологічних прийомів вирощування щеплених саджанців у картонажних люльках і можливості використання цих саджанців для розмноження вегетеруючими або здерев’янілими живцями. Розроблено та визначено оптимальний склад субстратів для наповнення трубок, уточнено режими стратифікованої посадки. Визначено вплив технології вирощування на агробіологічні та фізіолого-біохімічні показники саджанця. Випробувано та запропоновано оптимальний спосіб ізоляції місця щеплення. Результати пройшли виробничу перевірку в дослідному господарстві «Таїровське». За результатами експериментальних досліджень отримано патент України на винахід.

Дисертацію присвячено розробці формування та системи ведення кущів нової підщепи винограду Таїровський 1. Вивчено основні агробіологічні показники нового сорту: інтенсивність росту пагонів, їх облистяність, калусо- та коренеутворюючу здатність. Випробувано та запропоновано виробництву нові регулятори росту відносно нового сорту підщепи, систему ведення та формування кущів маточника цієї підщепи.

Дисертацію присвячено розробці уніфікованого середовища для розмноження винограду in vitro, вивченню оптимальних спектрів освітлення, технології адаптації мікроклонів до умов in vivo. Розроблено і вперше застосовано для розмноження винограду in vitro штучний іонітний субстрат багаторазового використання. Запропоновано технологію клонального мікророзмноження, яку впроваджено у виробництво. Економічна ефективність застосування розроблених прийомів зумовлена скороченням термінів розвитку мікроклонів і підвищенням виходу саджанців. За вирощування мікроклонів економічний ефект становить 31590 грн./10000 мікроклонів. Вирощування вільного від вірусів садивного матеріалу винограду за оптимізованою технологічною схемою забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва на 50%.

Дисертацію присвячено питанням розробки методів підвищення продуктивності старих виноградників. Містить рекомендації виробництву щодо використання фенілаланіну разом із чотирихлористим титаном під час позакореневого підживлення, нітроамофоски під час внесення восени під час оранки або під час оновлення плантажу навесні, різного навантаження на кущ на старих виноградниках сортів Трамінер рожевий і Фетяска біла. Розроблені прийоми вивчалися як окремо, так і в комплексі та виявили їхній вплив у рік дії та в рік післядії. Рекомендації впроваджено у виробництво на площі близько 55 га виноградників і дали економічний ефект від 371 до 519 грн./га – залежно від сорту.

Дисертацію присвячено питанням впливу фізіологічно активних препаратів гумісол і реаком на вихід, якість і регенераційну здатність підщепної та прищепної лози винограду. Досліджено різні строки, кількості обробок і концентрації робочих розчинів препаратів гумісол і реаком. Встановлено, що найефективнішим є дворазове та триразове обприскування кущів підщепних і технічних сортів винограду розчином гумісолу в концентрації 1:10 та 1:20 і розчином реакому в концентрації 1:100. Саме такі обробки забезпечували посилення процесів біосинтезу в тканинах листків і пагонів оброблених маточників винограду впродовж вегетації, що поліпшувало їхню якість і регенераційну здатність. Прищепи, виготовлені з оброблених упродовж вегетації живців, вирізнялися інтенсивнішим коренеутворенням, а за подальшого розвитку в шкілці – кращими агробіологічними показниками розвитку вегетативної маси та кореневої системи. У цих варіантах збільшувався і вихід стандартних саджанців зі шкілки в середньому на 4,7-11,0%. Рекомендації впроваджено на маточних насадженнях у дослідних господарствах «Суворове» (на площі 8 га) і «Таїровське» (на площі 1,2 га). Теоретичні обґрунтування щодо впливу біологічно активних препаратів гумісол і реаком на виноградну лозу рекомендовано для включення до курсу виноградного розсадництва факультетів виноградарства та плодоовочівництва ВНЗ IV рівня акредитації (Одеський державний аграрний університет, Кримський агротехнологічний університет).

Дисертацію присвячено питанням пошуку нетрадиційних ресурсо- та енергозберігаючих прийомів створення виноградників і вирощування щепленого садивного матеріалу. На основі проведених досліджень встановлено, що з погляду енергозбереження під час закладання виноградників найперспективнішою є попередня посадка підщеп з подальшим їх щепленням на місці. Дослідженнями показано, що найкращим вихідним посадковим матеріалом для закладання підщепних насаджень є здерев’янілі та вегетуючі саджанці, а також кільчуванні живці за їхнього обробітку в умовах зрошення з підтриманням вологості в метровому шарі ґрунту на рівні 100-70% НВ у період активної вегетації кущів. Щеплення молодих підщепних кущів можливе з другого року вегетації і має бути завершене протягом 2-х років. Насадження винограду, створені за альтернативною технологією, вступають у плодоношення на 5-й рік і забезпечують врожайність 11,3-11,7 т/га ягід хорошої якості за скорочення енерговитрат. Впровадження альтернативної технології скорочує енергетичні витрати на 11,8% при закладенні насаджень винограду і на 71,7% при вирощуванні щепленого садивного матеріалу. За розробленою технологією закладено 2 га виноградників, рекомендації передано для впровадження у виноградарські господарства Херсонської області.