(Українська) Довідка про стан виноградних насаджень України на 20 березня 2018 року

Published: 20.03.2018 y., 07:10 | Author: Кузьменко Артем

Sorry, this entry is only available in Українська. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

У березні на території півдня України утримувалась нестійка та складна погода. Так, у першій декаді середні температури повітря становили 1-2 ºС морозу, на Одещині температура повітря була дещо вищою: від -1 ºС (Одеса, Білгород-Дністровський) до 0 ºС (Сарата, Болград). Мінімальні температури у цей період знижувались до -12…-17 ºС, а максимальні температури досягали 6-12 ºС тепла. Друга декада березня характеризувалася більш теплою погодою – середньодекадні температури були позитивними та складали 2-5 ºС тепла, мінімальні температури знижувалися до 6-9 ºС морозу, а максимальні підвищувались до 13-17 ºС тепла. У кінці другої декади березня, внаслідок проходження циклонів, погодні умови різко погіршились – температура повітря на загальному фоні позитивних температур знизилась до нульових та від’ємних значень, спостерігалися інтенсивні опади у вигляді дощу, який переходив у сніг. Такі погодні умови призвели до ожеледних явищ – діаметр відкладень при ожеледі склав 3-5 мм, а на півдні Одеської області – до 10 мм.

На 21 березня ожеледь зберігається. Кількість опадів у першій декаді склала від 16 мм (Херсон) до 43 мм (Запоріжжя), на півдні Одещини – 3-6 мм, а по Одесі – 23 мм. У другій декаді березня кількість опадів у Запоріжжі склала 33 мм, у Херсоні – 29 мм, у Миколаєві – 20 мм, а на півдні Одеської області – від 11 до 53 мм.

Погодні умови зими та особливо мінімальні температури наприкінці лютого не мали негативного впливу на збереження вічок винограду. Загибель центральних бруньок на початок березня у переважній більшості технічних і столових сортів винограду не перевищує 20%. У значній мірі (до 50%) постраждали від морозу лише вічка слабоморозостійких сортів винограду (Італія, Карабурну, Королева виноградників та ін.).

Враховуючи той факт, що основні масиви найбільш морозостійких сортів у більшості спеціалізованих господарств вже підрізані, основну увагу слід звернути на встановлення оптимальної системи обрізування кущів менш морозостійких сортів. Для цього необхідно провести аналізи збереженості бруньок по кожній бригаді, ділянці, сорту. У випадках, коли загибель центральних бруньок складає до 30% на технічних і 40% на столових сортах, обрізування кущів слід виконувати на звичайну плодову ланку із рекомендованою довжиною стрілок. Якщо пошкодження вічок перевищує зазначені інтервали для окремих груп сортів у розрахункове навантаження кущів вносять поправки на відсоток загибелі центральних бруньок, а обрізування кущів виконують на посилену плодову ланку.

При обрізуванні кущів, у кожному конкретному випадку, виноградарям слід керуватися даними ембріональної плодоносності, збереження вічок і розрахованими на їх підставі нормами навантаження. За нашими розрахунками для технічних сортів винограду при обрізуванні необхідно залишати близько 90-120 тис. здорових вічок на гектар, на столових з невеликим розміром грон (Кардишах, Мускат жемчужний та ін.) – 85-95 тис., а для сортів з великими гронами (Молдова, Загадка, Таїр та ін.) – 70-75 тис. вічок на гектар насаджень.

Черговим обстеженням виноградників було встановлено, що зміна погодних умов у лютому, першій декаді березня істотно не вплинула на фітосанітарний стан насаджень. Лабораторні мікроскопічні аналізи та візуальна діагностика відібраного біоматеріалу (зразків лози, рослинних часток, ґрунту та опалого листя) свідчать про збереження запасу зимуючих стадій спор і видозміненого міцелію всіх найбільш поширених і шкідливих хвороб винограду: перітеції чорної гнилі (збудник хвороби Guignardia Bidwellii (Ell.) Vial. et Rav), пікніди і склероції білої гнилі (збудник Coniothyrium diplodiella (Speg.)), на лозі виявлено товстостінний міцелій сірої гнилі (збудник Botrytis cinerea Pers.) та збудник антракнозу Gloeosporium ampelophagum (Pass.) й на плодових стрілках освітлення кори та чисельні пікніди чорної плямистості (збудник Phomopsis viticola Sacc.), на рослинних рештках – велику кількість ооспор мілдью (збудник Plasmopara viticola Berl. et Toni), у вічках – збереження міцелію оїдіуму (збудник Uncinula necator Schwein., Burril, (конідіальна стадія Oidium turckeri Berkl.). Тобто на виноградниках України маємо високий природний інфекційний запас збудників хвороб, який на високому рівні зберігається до початку вегетації.

Запас зимуючих лялечок гронової листовійки в середньому складає 3,5 особини на кущ, що є високим інфекційним запасом шкідника. У вічках виявлено особини павутинних і чотириногих кліщів (сімейства Tetranychidae і Eriophyidae), у середньому їх кількість дорівнює 0,3-0,7 особин на вічко.

У зв’язку зі сформованою ситуацією в кожному господарстві необхідно передбачити ранньовесняну обмивку кущів винограду мідьвмісними препаратами у фазу набухання бруньок винограду, календарно це ні пізніше другої декади квітня і за погодних умов не нижче +8 ºС. Слід застосовувати препарати на основі сульфату міді (Купросил, к.с., Купроксат, к.с. та ін.), які в своєму складі мають прилипаючі сполуки, які забезпечать рослинам надійний захист навіть при несприятливих погодних умовах, і ад’юванти, які дозволять сформувати тонку рівномірну захисну плівку з препарату, що забезпечить надійний захист від збудників хвороб більш ніж на три тижні.

Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України

Власов В. В.

Post Views: 1,497