До 167-річчя від дня народження Василя Єгоровича Таїрова — видатного вченого, організатора науки та одного із засновників вітчизняного виноградарства і виноробства
Published: 02.11.2026 y., 19:11 | Author: Кузьменко Артем
Василь Єгорович Таїров (2 листопада 1859 р. – 23 квітня 1938 р.)- видатний учений, державний і громадський діяч, доктор сільськогосподарських наук, організатор наукових досліджень у галузі виноградарства та виноробства. Його ім’я нерозривно пов’язане з розвитком цієї галузі в Україні та становленням Одеси як одного з важливих наукових центрів.
Шлях до науки
Народився Василь Таїров 2 листопада 1859 року в селі Великий Каракліс (нині місто Ванадзор, Вірменія).
Навчався в Тифліському реальному училищі та Петровській землеробській і лісовій академії. У 1884 році закінчив академію зі ступенем кандидата лісівництва, захистивши наукову працю, яку було визнано однією з найкращих на той час.
У 1885–1888 роках перебував у закордонному науковому відрядженні, де вивчав досвід виноградарства та виноробства Австрії, Угорщини, Німеччини, Франції, Швейцарії та Італії.
З 1892 року активно долучався до підготовки енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона, для якого написав 87 статей з питань виноградарства і виноробства. Упродовж 1892–1918 років був засновником і постійним редактором фахового журналу «Вісник виноробства».
Одеса — центр наукової діяльності
У 1895 році Василь Єгорович переїхав до Одеси, куди переніс редакцію журналу. Тут розгорнулася його активна наукова, просвітницька та організаційна діяльність.
Він популяризував новітні технології виноробства, сприяв поширенню щепленої культури винограду та послідовно працював над створенням спеціалізованої науково-дослідної установи.
5 лютого 1905 року на Новому базарі в Одесі за його ініціативи було відкрито першу дослідну установу такого профілю — Виноробну станцію виноградарів і виноробів.
Завдяки наполегливості Таїрова та підтримці однодумців у 1910–1912 роках на березі Сухого лиману було збудовано комплекс будівель станції. Тут заклали дослідний виноградник, відкрили прищепну майстерню, облаштували лабораторії та виноробний підвал. Також були організовані курси виноградарства і виноробства для підготовки кваліфікованих фахівців.
У 1922 році станції присвоїли ім’я її засновника, а в 1931 році її реорганізували в Український науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова.
Міжнародне визнання та наукова спадщина
Наукова діяльність Василя Таїрова здобула міжнародне визнання. У 1901 році він став членом постійної комісії з виноградарства в Парижі, а в 1903–1938 роках був віцепрезидентом Міжнародної організації виноградарів та виноробів.
Вагомим був його внесок у підготовку та ухвалення 24 квітня 1914 року Закону «Про виноградне вино». Того ж року при Виноробній станції було організовано Вищі курси виноградарства і виноробства.
Василь Єгорович — автор понад 520 наукових і науково-популярних праць, лауреат численних державних нагород, один із провідних організаторів виноградарської науки свого часу.
23 квітня 1938 року видатний науковець пішов із життя. Похований в Одесі на Другому міському кладовищі поруч із дружиною Євгенією Миколаївною.
Ім’я Василя Єгоровича Таїрова назавжди вписане в історію Одеси та української науки. Заснована ним наукова установа, його дослідження та невтомна праця стали важливим підґрунтям розвитку виноградарства і виноробства в Україні.
Пам’ятаємо видатного науковця, шануємо його внесок і зберігаємо його наукову спадщину!

Українська






