(Українська) Довідка про стан виноградних насаджень України на 8 серпня 2018 року
Published: 08.08.2018 y., 11:58 | Author: Кузьменко Артем
Протягом липня у виноградарській зоні України спостерігалася спекотна зі зливами погода. Температурний режим протягом місяця в середньому був на рівні 24 °С, причому найтеплішою виявилася третя декада – середні температури повітря якої досягали 24-25 °С. Максимальні температури повітря у липні підвищувались до 31-34 °С. Мінімальні температури повітря знижувались на початку місяця до
13-14 °С, а у третій декаді цей показник становив 17-20 °С. За даними агрометеорологічного посту при ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» сума температур повітря вище 10 °С на кінець липня склала 2365 °С, що на 410 °С більше за норму. Опади протягом липня в основному мали зливовий характер і розподілялися нерівномірно, як за часом, так і по території. На півдні України найбільша кількість опадів випала у третій декаді – від 37 до 61 мм, за винятком Закарпаття, де більшість дощів спостерігалася у перших двох декадах липня. Також на окремих територіях спостерігався град. В цілому за місяць кількість опадів склала у Запоріжжі – 67 мм, Херсоні – 91 мм, Миколаєві – 69 мм, Одесі – 62 мм, Ужгороді – 61 мм. На початку серпня на півдні України встановилася спекотна і суха погода.
Значна кількість опадів на початку дозрівання ягід дозволила підтримати оптимальне для винограду зволоження ґрунту і виключили гостру потребу проведення поливів. З метою збереження вологи в ґрунті слід проводити періодичне його розпушування при формуванні ґрунтової кірки та наявності бур’янів.
На виноградниках, постраждалих від градобою, необхідно провести спеціальне обрізування кущів – видалення верхівок пагонів з метою стимулювання росту пасинків, які збільшать листову масу, необхідну для нормального процесу визрівання пагонів. Слід також після градобою проводити обробку кущів фунгіцидами, що вказані нижче.
На плодоносних виноградних насадженнях, на яких відсутні візуальні ознаки пошкодження листя сезонними хворобами, в першій-другій декаді серпня слід провести чеканку пагонів. Однак необхідно враховувати, що позитивні результати агроприйому проявляються за умов великої кількості вегетативної маси, особливо на сильнорослих сортах, закладених на продуктивних ґрунтах при зрошенні. Поряд з цим не рекомендується проводити чеканку на послаблених виноградниках, особливо пошкоджених сезонними хворобами.
В поточному році високу ефективність показала практика ТОВ «Агрофірма Шабо» з виконання операцій з зеленими пагонами виноградних кущів, таких як пасинкування та рання чеканка пагонів. Застосування зелених операцій забезпечило найбільш рівномірне розміщення в просторі пагонів і врожаю, що краще забезпечило поживними речовинами органи плодоношення кущів, визрівання пагонів, зменшення осипання квіток і зав’язей, прискорення достигання врожаю, краще закладання плодових бруньок в зимуючих вічках. Такий агротехнічний стан та поліпшені умови вирощування порушили сталі взаємовідносини між рослинами та шкідниками й хворобами, а також полегшили боротьбу з ними.
Погодні умови кінця липня, а саме опади вище норми, створили сприятливі умови для розвитку сірої гнилі винограду за типом епіфітотії. Згідно з результатами обстежень виноградників півдня України на першу декаду серпня хвороба мала масовий розвиток практично у всіх виноградарських господарствах й приватних секторах. Після зливових тривалих дощів достиглі ягоди почали розтріскуватися, що створило умови для розвитку гнильних патогенів, в більшій мірі сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.). Найбільш постраждали сорти столової групи раннього строку достигання, такі як Аркадія, Ранній Магарача, Мускат янтарний та ін. В середньому хворобою уражено 75-80% грон, інтенсивність ураження дуже висока і складає
58-63%. Серед технічних сортів найбільш уражені Шардоне, Аліготе, Сухолиманський білий, Одеський чорний та ін. Поширення хвороби в середньому складає 25-35% з інтенсивністю ураження 32-44%.
В умовах цього року сонячні опіки та рясні вранішні роси провокують подальший розвиток та поширення комплексу гнилей ягід винограду. Для ефективного захисту рекомендуємо застосовувати ботрітіцидні фунгіциди: Світч
(1,0 кг/га), Тельдор (1,5 кг/га), Топсин М (2,0 л/га), Бесткур (1,5 л/га) та ін., причому норму витрат препаратів необхідно збільшити на 30-50%.
На даний час фіксується літ метеликів III покоління гронової листокрутки, який проходить в більш стислі терміни, ніж у першого та другого поколінь. Спостерігається низька чисельність шкідника, в пастку потрапляє 2-3 самці на добу. Пік масового льоту прогнозується 8-9 серпня.
На 1 серпня спостерігається масова яйцекладка II покоління бавовникової совки на ягодах винограду. Відродження гусениць почалося через 2-4 доби після відкладення яєць, розвиток гусениць триватиме 10-20 днів. Заляльковування відбудеться, як правило, в ґрунті на глибині 4-10 см.
Проти листокрутки та совки в даний час слід застосовувати препарат з коротким терміном очікування, наприклад, Проклейм, р.г. (0,4 кг/га), який має побічну ефективну дію і проти сисних шкідників (цикадових і трипсів).
Відмічається ураження листків сисними шкідниками, в основному це різні види цикадок (зелена, жовта, японська виноградна та ін.). Також спостерігається наявність ушкоджень вегетативної маси листогризучими шкідниками (скосарями, п’ядунами, совками та ін.), але їх чисельність не перевищує економічного порогу шкідливості.
Спостерігається інтенсивний розвиток оїдіуму, який у деяких господарствах розвивається за типом епіфітотії. Для захисту від даної хвороби рекомендуємо застосовувати такі ефективні фунгіциди, як Талендо, Діналі, Топаз, Прінцип, Фолікур та ін. Для більш тривалої дії обробок в даний час бажано використовувати бакові суміші з переліченими препаратами.
Мілдью на даний час знаходиться у депресивній стадії, але профілактичні обробки проти даної хвороби треба продовжувати й у серпні, оскільки спостерігається розвиток хвороби на пасинкових листках. Доцільно застосовувати препарати контактної дії на технічних групах сортів винограду, такі як Малвін, Делан, Акробат, Бенелус, Дітан М-45, Фольпан та ін.
Директор ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», академік НААН України | Власов В. В. |